Почну з того, що виріс я у місті в сім'ї інтелігентів (батьки мої працювали у філармонії), і дитинство моє проходило, образно кажучи, на асфальті. Власне, мабуть, через те моя душа прагнула єднання з природою, землею, квітами. На вулиці Чекістів, де я жив, знаходилося чудове зелене господарство, де було все: і величезний сад, і городні грядки, і море квітів, і капітальні теплиці з масою тропічних рослин. Тримали в тій теплиці навіть мавпу, а у великому сараї неподалік - оленя. Уявляєте, що означало для "дитини асфальту" потрапити у центрі міста в такий-ось рай?! Ми ж з друзями потрапляли туди - особливо, під час канікул - майже щодня...

А згодом я мав свій сад. Правда, це сталося значно пізніше, після армії і університету, коли у мене вже була сім'я. Це була наша  мила дача. А через десять років свої 6 соток я поміняв на 14 арів присадибної ділянки за містом, де побудував дім, прикупивши поряд ще 10 соток для свого садово-городнього хобі...

Це хобі стало настільки серйозним, що у 1992 році я видав книжечку "Як виростити високий урожай", потім в Івано-Франківській обласній газеті "Галичина" впродовж багатьох років вів сторінку "Нова хата", пізніше - "Галицький господар", а в тижневику "Газета.if.ua" сторінку "Практикум".

На підставі зібраних протягом тривалого часу матеріалів, а також власного досвіду і досвіду інших садоводів-городників я створив сайт "ДАЧА", який регулярно поновлюється новими статтями.